Хмари летять, мов розтріпані бантики,
тужать за домом солдати-сержантики.
Стеляться мрії розпатланим снігом,
сковані холодом та колобігом.
Вітер шматує безжалісно бантики,
мамою снять молоді лейтенантики,
райдугою навколо хати, де вже зростають малята.
Сонце розгладить на бантиках кантики,
ввійдуть в оселю солдати-сержантики,
скинуть ладунки в покої, що засвітився весною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572906
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: manko