Станусь собі усевічним відступленням.
Вилущу з часу пристрасть відчаю,
Він озивається досі простором,
Я ж ховаюсь під заволокою часу.
Нині не буде імен,
Вони витекли палаючою оливою
На долівку,
Вони всотані в землю,
І нехай. Момент привітань
Станеться ніжністю,
Станеться пошуком шалу,
Станеться звуком монотонним,
Станеться знову щастям власного відчаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572816
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Олена Ганько