вежа

Заточив  у  вежу  свої  почуття
Відпусти  на  волю,  подаруй  життя.
Стогне  небо,плаче,  сльози  ллє  кричить,
А  ти  сліз  не  бачиш  і  серце  мовчить.
пролетить  час  швидко  осінь  і  зима.
Чи  до  тебе  зовсім  не  прийде  весна?
Відпусти  ,  благаю,  я  поруч  стою.
Серце  зігріваю,  лід  у  нім  топлю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572665
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Світлана Петренко