ВОЛИНСЬКЕ ДЖЕРЕЛО

Де  ліси  дубові  і  льони,  як  небо,
Де  хліба  у  полі,  наче  золоті,
Мій  Волинський  краю,  я  живу  для  тебе,
Лиш  тобі  співаю  я  свої  пісні.
Край  де  Мавки  бродять  -  Лукаші  в  роботі,
Де  червневі  вишні  просять  у  танок,
Україна  сяє,  вся  у  позолоті,
Де  Волинський  танець  –  чарівний  вінок.
 

Приспів:
Мій  Волинський  краю  –  краю  мій  озерний,
Дякую  я  долі,  що  є  ще  така,
Я  тобі,  Волине,  завжди  буду  вірний,
На  весіллі  вріже  доля  «гопака»!
Земле  моя  мила,  земле  моя  люба,
Піднімусь  у  небо  в  сині  небеса,
Де  ліси  зелені,  там  де  сила  дуба,
Де  душа  з  полону  завжди  воскреса!

Я  нап’юсь  водиці  з  чистої  криниці,
Зачерпну  я  силу  з  власної  землі,
Хай  щаслива  доля  на  землі  святить,
А  в  гаях  співають  наші  соловї.
Ми  одне  єдине  і  поля,  і  луки,
Край  озерний  чистий  і  старий  Дніпро,
Все  було  в  народі  і  пісні  і  муки,
Та  завжди  нас  кормить  чисте  джерело.


Приспів:
Мій  Волинський  краю  –  краю  мій  озерний,
Дякую  я  долі,  що  є  ще  така,
Я  тобі,  Волине,  завжди  буду  вірний,
На  весіллі  вріже  доля  «гопака»!
Земле  моя  мила,  земле  моя  люба,
Піднімусь  у  небо  в  сині  небеса,
Де  ліси  зелені,  там  де  сила  дуба,
Де  душа  з  полону  завжди  воскреса!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572644
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Віталій Назарук