сама.
не своя, така прекрасна,
погляд шукає, він досі ясний,
голос літає, такий чарівний
спека літня, а вечір зимній
все не серйозно, ілюзія все
хвиля гаряча схопила й несе
раптом мить - на автопілоті
лише душа, не видно плоті.
своя.
вже не сама, така раптова,
поглядом вбила - забрала мову,
голос мовчить, він уже не в змозі
спека літня лишилась в дорозі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572295
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: someоne