Ой вербо освячена,
Вербовая гілочко,
Кажеш, не все втрачено,
Аби не погіршало.
Сум б'єш-гониш з серденька
й надію вселяєш:
Все буде, все стерпиться -
весна стане раєм.
Дорогу всім вказуєш
До Божого храму...
І дотиком-фразою
засвічуєш правду.
Вже в оселях прибрано
До зустрічі свята...
Тиждень даєш, вербонько,
Щоб душі прибрати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572173
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: zazemlena