Спустилася з прозорих снів,
Соромлячись ховаєш крила.
Прийшла до мо́їх темних днів,
І світлом сонця осліпила...
Навіщо ангели спускаються з небес?
Щоб хтось впізнав тебе одного дня,
Одне з твоїх земних чудес,
Як ти даєш шматок свого вогня...
Зустрінемось в давно забутих снах,
Де в майже вічність мить переростає...
У радістю наповнених рядках,
В них все живе, живе і не минає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571668
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Altus Celis