Раз прокинулись – смійтеся, смійтеся, бідаки,
В вас іще один день ви ще маєте простір й час,
Ще й посмійтесь в кулак, щоб на тому не вкрали в вас,
Трохи звуків захриплих округлих, мов мідяки.
Затремтіть–но вустами, й посмійтеся в світ пустий
Щоб відлуння химерне комусь розірвало сон,
А якщо буде плакатись – смійтесь і поготів,
У саван уплетіть увесь біль і гіркий прокльон.
А як виллється сміх ваш у довгий киплячий транс,
Як трава завібрує й звиваючись проросте,
Зрозумієте ви, що це тіло у вас пусте,
Воно створює надто розмашистий резонанс
А ви смійтесь. Живі ж.
А ви смійтесь. Ще ллється час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571437
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: NNNP