Еліт клас не страхує від авікатастрофи,
Те відчуття, коли вимушена посадка вже на смузі злету,
На жаль ваше серце переживає специфічні погодні умофи,
Невже раз на сто років літак вріжеться в Галлею комету.
Пілот розбиває праве крило, так і не сівши за кермо гвинтокрила,
Летить униз, спалахує, мов об коробку з під сірників,
Прямо по курсу Титанік-утопленик і злощасна льодяна брила,
Її холоду не розтоплять навіть удари громовиків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571395
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: 220