В дитинстві в неї було дуже довге волося.Коли мама відводила її в перукарню,то ніхто не погоджувався обстригти їй коси.Воно було кольору сонця.
В котрий раз вона сиділа в перукарні і плакала.Ї знову ніхто не погодився.Одного разу зайшла знайома її мати.І сказала,що мале дитинча не повинно слізьми заставляти всіх робити те,що вона хоче.Через декілька хвилин предовге волосся лежало на землі.
В школі вона намагалася бути найкращою.В першому класі вчителька зазначила написати рядочок.Це були звичайні галочки.Вона вирішила,що вчителька наплутала.І це повинна була бути буква"с".Дівчина чомусь довго сперечалася з першою вчителькою.І цілий місяць плакала.Бо це була її перша четвірка.
Вона пережила багато спроб згвалтування.Вперше це було в Криму.В білий день.Коли навкруги ходили тисячі людей.А за декілька метрів було море.Вона плакала.Молила.Десяток хлопців,схожих на наркоманів,обступили її і говорили,що вони вчинять з нею.Байдужі люди навіть не глянули в її бік.Тоді вона побачила хлопця з їхнього табору.Він за хвилину когось знайшов,зняв свій срібний хрестик і курточку.Коли почав підходити потяг,якісь хлопці допомогли йому затягнути її в потяг.
За неї говорили,що більш жадібної людини немає в світі.Що вона за гривню десять разів пробіжить голою містом.Та вона знала,що люди добрі.
Вона вийшла заміж,щоб не жити вдома.А ще він був дуже гарний.Бог завжди допомагав їй.Коли вона втікала з грудною дитиною вночі до батьків,то переставала боятися темряви.Інколи не було часу взяти скляночку для дитина і взути черевики.
Потім він на колінах вмовляв повернутись.А потім викрадав дитину,щоб не панькатися з нею.І вона наче цуценя бігла слідом.Щоб зварити вечерю за зароблені нею гроші.І щоб чути годинні крики,що порції занадто великі.Або на хвилину пізніше зварена вечеря.
Коли в енний раз захворів її батько і вона декілька ночей поспіль не спала біля нього і хвильку,плакала багато днів і ночей,то могла почути в відповідь,що в неї на місці серця тільки камінь.Він дивувався,що можна бути настільки жорстокою.І що в неї немає і краплинки людяності.
Навіщо обпалюють її крила?Спочатку її це дивувало.Тільки потім вона зрозуміла:коли летітиме вночі,то комусь обов"язково світитиме.Можливо,хтось буде йти через зовсім вузесенький міст і не впаде в стрімку течію.Вона врятує хоч одне життя.Тоді житиме не даремно.Тоді буде дуже щасливою.І пошиє ще багато крильцят.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571393
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Відочка Вансель