Ой, на Івана,
ой, на Купала
юна Іванна
квітку шукала,
квіти зривала,
вінок сплітала,
до річки ходила,
віночок носила,
у річку пускала
та все примовляла:
«Пливи, вінок, за водою,
де трава зелена,
як зустрінеш мою долю,
приведи до мене.
Я простелю ясні зорі
на стежину шлюбну,
через ріки, через гори
йтимо я і любий.
Я покладу ліки-квіти
до ніг його милих,
будем жити та любити,
будемо щасливі!
Через полум'я стрибнемо,
як через невдачі.
Бог дай сили, ми знайдемо
відповідь задачам!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571145
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Валерія Азовська