Ти світанки не зі мною зустрічаєш.
І не я тобі схиляюсь на плече.
Ти десь там...в бою...у ворога стріляєш.
А мені знов сниться-кров людська тече
.І у небо болем хочеться волати!
Й на могили впасти,як гірка сльоза.
Спам'ятайтесь!Я-Вкраїна!Ваша мати!
А у відповідь знов канонад гроза.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570937
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Поцілована Сонцем