Вродився день, мов немовля.
Підняв зі сну міста і села.
Здригнулась з радості земля.
Пташа виводить спів веселий.
Співай же, пташечко, співай!
Неси свій рай солодкий днині.
Лиш мою душу не чіпай.
Її нема усередині –
Подалася у вись стрімку,
Бо так їй неба закортіло,
Що містить мудрість вікову,
Що дасть сил їй вернутись в тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570921
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)