А ти у мене ніколи не вірила, -
Завжди була дитиною малою.
Як не старалася, щоб не робила,
Ти не бачила, лишалася німою.
І ти завжди хотіла бачити те, що
Збігається з твоїм баченням.
Ти не раз хотіла пробачити, -
Та не слухала суті пробачення..
Ти завжди своїм переймалася,
Підробляла моє життя під себе.
Коли сперечатися я намагалася,
Ти вигадувала інші потреби.
Наче ти мною турбувалася,
Та жила моїм юним життям.
Я доросла. Ти здивувалася?
У серце моє вже нема вороття.
В егоїзмі мене звинувачувала,
Та в руках своїх міцно тримала.
Не ходила із ним на побачення,
Та долею грати моєю бажала.
Та розкрились дитячі очі, -
Ти не маєш ніякої влади.
Я доросла і погляд жіночий,
Вже не бачить нової поради.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570876
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: anna zakohana