Мій чорний крук,
Моя слизька нестерпна насолода
Матерія чуттів і речі-пристрасті в мені
звелися і залишились
Лиш шов пройшов, мов гільйотина
по душі.
мій спомин
мій полин
пожовкле сонцем поле
яке я маю, щоб зігрітися в зимі
але як тільки тінь від крука злине
я розумію - сни.
Залиште дерево Десні.
В весні
лиш знову охреститься.
Мій подих, наче дим
означить місце, означить сторону
Нового вітру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570736
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: La_Ra