Я не руйную те, що є,
і не живу лиш тим, що бу́де,
І не шукаю істин там,
де їх нема.
Мені не треба у житті
ні інспіра́торів, ні су́ддів,
Ні пліткопря́дів,
ні компло́тів, ні клейма.
Я просто хочу
жити повногрудо
І уплітати у волосся
звуки крихт,
Щоб із моєї
гливкотілої споруди
Зліпити щастя
сталий материк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570667
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Юлія Кириленко