Піт рікою тече і лопатка пече,
кості гнуться, заледве тримаюсь.
Нам два дні ще іти та мені не дойти,
рідне ліжко, я сильно скучаю...
В мозолях вся стопа і їди вже нема,
свої сили останні втрачаю:
мої ніжки болять, мої ручки тремтять
що робити поняття не маю.
Телефон у руках, голос тата в вухах:
"мозолі підвели, повертаюсь",
сльози льються самі, прищ вскочив на чолі,
на землі у кросівках валяюсь.
На дивані лежу, ніжки кремом мащу,
тепер смішно так переміщаюсь,
заживе скоро все і, якщо повезе,
знов піду і дойти постараюсь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57066
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2008
автор: Квіточка Ромашка