На теплого Лексія*
Весніє , вже весніє.
Це навіть розуміє
Зажурена верба.
Земля зело леліє,
Теплом правічним гріє,
Лан чорноокий мріє
Про золоті хліба.
Та раптом,ненароком,
Моргне хмарина оком
Своїм живильним соком
Напоїть все живе...
Шумлять весняні грози,
Втирає сонце сльози -
Весна зеленокоса
Богинею пливе.
*Нар. Лексія - День святого Олексія, чоловіка Божого.
30.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570518
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Ніна Третяк