Тягнеться до сонця рученятами,
Дивиться очицями зіркатими,
Бо йому цікаво все навкруг.
Обережно,боязко ступаючи,
Робить,ні за що вже не тримаючись,
Свій найперший,самостійний крок.
Діти згодом всі стають дорослими,
Колись й перед тобою,мій соколику,
Відкриються усі шляхи-путі.
Лиш одне сказати хочу,сину мій:
Ким би ти не став,та будь Людиною,
Це найголовніше у житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570516
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський