Чомусь так хочеться весни...
І хочеться її з тобою.
Але, на жаль, є тільки сни,
Наповнені твоєй любов*ю.
Чомусь так хочеться тепла...
Де ніжні руки, теплі очі.
Коханні губи серед ночі,
Що не дають згоріть дотла.
Чомусь так хочеться дощу...
Квітневої і теплой зливи.
Щоб ти сказав"Не відпущу"
І, щоб піти не було сили.
Чомусь так хочеться вина...
Хмільного,чорного,терпкого,
Що гріє кров коли нема,
Того, що й не було ніколи.
Чомусь так хочеться змовчать...
Вдавати те,що слів немає.
Хоч серце рветься закричать,
Як сильно я тебе кохаю.
Не відпускай, не віддавай
І я дощем прийду із неба,
Квітневим сонцем, чистим небом.
Не відпускай мене від себе.
Чомусь так хочеться весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570428
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: amoremia