А під вікном розквітли мальви,
Дитинства квіти осяйні.
Вони нагадують про маму
Йому і їй, тобі й мені.
Вона ж бо їх тут посадила,
Плекала й берегла,як слід.
І на світанку нас будила,
Щоб зустрічали сонця схід.
Привчала змалечку до праці,
Любить людей, красу творить,
Щоби літа не змарнувати,
А їх із гідністю прожить.
Ой, ті роки канули в лету,
У нас вже внуки підростають.
А квіти мамині щоліта
Голівки сонцю повертають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570205
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський