Моя Долинська! Доленька, колиска!
Тут всесвіт мій і трепетна душа.
Батьківський дім і пісня материнська,
Дитинство, що блукає в споришах.
Блакитне небо, де таке знайдеш?!
А зорі уночі?! Які ж тут зорі!
З доріг далеких знов сюди вернеш,
Бо ж зачекались верби і тополі,
Які разом з тобою тут росли,
Тяглися ввись до сонечка ясного,
І свідками закоханих були,
І досі не забули ще нічого…
А там тоненька стежечка біжить,
Що босоніж малою я топтала,
Дитячих мрій тут зупинилась мить,
Я звідси в світ дорослий відлітала.
І де б мене шляхи не повели,
Вертали знов до рідного порогу.
Я тут черпаю сили і снаги,
Я тут тамую болі і тривоги.
Моя Долинська! Доленька, колиска!
Тут всесвіт мій і трепетна душа.
Батьківський дім і пісня материнська,
Дитинство, що блукає в споришах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570192
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: Наталка Долинська