У кінці цього доброго дня
У наметі панує півморок,
І муркоче мале кошеня,
Що з домівки зігнав його ворог.
У наметі є двадцять солдат.
Польові тут, нехитрі умови.
І панують тут дружба і лад.
Про конфлікти нема навіть мови.
На цей час це родина моя,
Це мій взвод, бойові мої друзі.
А навколо безкраї поля,
Та війська поміж них в лісосмузі.
Зранку їздили на БРМ*
Ми на злагодження у поля ці.
Все зробили без жодних проблем.
Спочиваєм тепер після праці.
Їдуть танки повз нас по полях.
В цьому році поля ці не орють.
Така сита, родюча земля,
Та тепер тут не сіють, не полють.
Скориставшись, що ми так слабкі
(А слабкі ми, бо стали безбожні),
Вдерлись в нашу країну вовки,
На всілякі злочинства спроможні.
Чи нема в них земель там своїх?
Хіба вдома нема в них зайняття?
Хай того, хто послав сюди їх,
Згубить враз всенародне прокляття.
В Україні хай знов буде мир.
Ворог хай повернеться додому.
Будем хай зазнавати всі ми
Лиш від мирної праці утому.
* Бойова розвідувальна машина
16.03.2015
Донбас
Петро Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570181
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: Петро Орлов