Ти є учитель! Висока нагорода!
Невидима медаль дана тобі Творцем.
Але той другий бік—життя твого народу.
Постане кожен перед Господом за це.
Ти є учитель! Ти Богом над народом.
Люби людей, без них нема тебе.
Навчи їх жити з вірою і Богом
І як Господь, віддай за них себе.
Ти їх навчи, як воду правди пити,
Бо ти учитель є, ти—світло вікове.
І не мовчи, душа є злом повита,
Якщо по заповідях божих не живе.
Твоя душа, як немовлятко у колисці:
Вона й радіє, і хвилюється, й кричить.
Коли ти перед Богом наодинці,
Вона слізьми в очах твоїх блищить.
Вона—той біль, що душить, ніби гасить свічку,
І проковтнути не вдається силі тьми.
Вона жива і ллється по обличчі
Все зло змиваючи слізьми.
Твоя душа—це діти, це держава.
Навчи їх жити, як Господь звелів.
Твоя душа—це України слава,
Так голос Божий заповів.
Живіть з молитвою і славними ділами
Вінчайте день і день прийдешній ждіть.
Хай милість Божа буде завжди з вами.
З любов'ю іскру цю в серця свої прийміть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2015
автор: Юрій Фочук