Я їм борща, на дні лежить квасоля,
буряк, картопелька, то не якісь там щі,
собі кажу – така козацька доля,
сльозинка по моїй тече щоці.
То роздуми мої за Батькивщіну,
за те що в нас на прапорі тризуб,
і доля їсти гарнії борщі нам,
а не якийсь такий москальський суп.
Я ложку встромлю – густо, смаку спектри,
не прокрутити, сил коли нема,
наїмся і вступлю у Правий Сектор,
там кожен перший - воїн і гурман.
Я бачу вже каструлю в десять літрів,
і перед боєм, партії глава,
великий и могутній Ярош Дмитрій,
по тарілкам нектар цей розлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569902
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.03.2015
автор: Ригайло Вінцеслав