Моєму побратиму Олексі Удайку…
Тече Удай по Україні,
Поміж зелених берегів,
Хоч і далеко від Волині,
Та він єднає двох синів…
Бо в нас земля на двох єдина,
Одна на двох матуся в нас,
Ми два брати – одна родина,
Плече в плече у даний час.
Він старший брат у нашім роді,
З добром у тисячі карат,
Він знає все, що є в народі,
Бо Він і іншим людям брат.
Коли ляга на серце туга,
Лечу до нього у думках,
Ми поетичним орем плугом,
З кермом поезії в руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569708
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: Віталій Назарук