Це щастя, коли ти бажаний вдома.
Хай буде там кіт чи гість незнайомий,
Хай він лиш сидить у холодній кімнаті,
Він просто чекає казкового свята.
Увійдеш – і нявкне, або посміхнеться,
І зовсім не злиться, ти прийдеш – минеться.
Він буде найкращим, надійним і вірним,
У міру гарячим, у міру помірним.
А ті, хто приходять в порожню кімнату,
Найзліші на світі, ненавидять свято.
Вони одинокі, від того і люті,
Сумні, агресивні, бо просто забуті.
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569644
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Діана Лакрімова