В тобі так багато безсонних ночей,
Шукання і праці, гіркого полину.
Змахни, наче сльози, вагання з очей,
Приляж біля мене хоча б на часину.
Я кожну сивинку пучками торкну.
І зморшку розгладжу м’якими губами.
З жарини вогонь у душі розведу
І груди зігрію, укриті снігами.
А хочеш, я крила тобі причеплю,
Свої підлатаю і будем птахами?
Недолю піснями сумними присплю,
І ми злетимо в небеса над дахами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)