Ти до сих пір невимовно красива,
І щоки ніжні, мов трояндів пелюстки.
Червоні губи – ви́шень літніх диво,
В очах зелених – ізумрудів вогоньки.
Ідеш по стежечці – вона сміється,
Заглянеш в сад – він білим цвітом вибуха.
Ти заговориш – ніби пісня ллється,
Що заворожує і довго не стиха.
Я кожен день милуюся тобою,
Щасливим кожен день стараюся зробить.
Горджусь, що рядом ти завжди зі мною,
Що богом преназначено тебе любить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569457
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Володимир Бабієнко