Ти неохоче слухаєш про смак моєї сірої осені...
Тихо дихаєш...і вдивляєшся у куток кімнати...
Ця весна (...) пригадай як ми бігали босими в гості...
Щоб новину якусь радісну розказати...
Ти не слухаєш..просто дивишся (...)
І сповзає твій образ по гляньцю...
Я розказую...а ти кривишся...
І мовчиш. Я не бачу на твоїх щоках рум'янцю..
Де цікавість твоя?? - запитую...
Монотонність вже вище нуля..
Не говорю вже...й не викрикую..
Бо в кімнаті лиш тиша і я...
( Із щоденника)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569235
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: Маруся Савка