Повертаюсь додому тиха і стомлена
Від нещирих очей і «люб’язних» порад.
Розтираю руками стопи оголені
І ставлю взуття, як завжди, в один ряд.
Поступово спокій наповнює нутрощі,
Гамір дня за дверима, закрила замок.
Там лишила образи, тривоги і труднощі,
В голові власне «я» почало свій танок.
По цю сторону стін так спокійно і затишно,
Повітря в квартирі солодке на смак.
На столі бачу квіти весняні із написом:
«Це тобі. Просто так…»
24.03.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569054
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Олена Стовбан