... Іде весна! Торішній падолист
Вже розстеливсь у неї під ногами
Вологим килимом…
І пробує свій хист
Співучий птах. Пологими місцями
Земля парує. Сині небеса
Щодень дивує молода краса…
Іде весна! Мене бентежать
Прозорий біг ріки і верби осяйні
В яскравім сонці,
І зірки, що стежать
Мов вартові далекі, неземні,
І теплий вітер, що прибіг з долини
Зігріти віти юної калини…
Весна іде! Діброва оживає
Струмками з неба ллється райський спів
Світ жде тепла…
Та ще ніхто не знає,
Що то – лиш березень над світом завеснів.
І я не знаю – перша чи остання
То йде весна…
Можливо, то кохання?..
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569052
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Марко Кайдаш