[b][i]Слова - Романа Бойчука
Музика - Михайла Герца[/i][/b]
І.
До тебе, кохана, несуть мене вірності крила,
Мов того лелеку – до весен у рідному краї.
До берега твого, напнувши кохання вітрила,
Пливе корабель мій, де сонце за обрій сідає.
Приспів-1:
Та сонце – не сонце, і зорі на небі – не зорі…
Світанки розстріляні, зранені вірності крила.
І мій корабель заблукав десь у Чорному морі.
Розірвана доля, немов після шторму вітрила.
ІІ.
До тебе думками крізь постріли й вибухи лину…
І знову світає, і знову те сонце криваве.
Та мирна весна білим цвітом торкнеться калини.
На тілі і в серці залишаться рани і шрами.
Приспів-2:
Засяють ясніше над нами і сонце, і зорі
І вільні світанки здійматимуть промені-крила;
Пристануть до рідних земель кораблі в Чорнім морі…
І наша любов пурпурові розправить вітрила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568947
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 24.03.2015
автор: Бойчук Роман