той вітер здійнявся, затих і розтанув між душ,
а злива пройшла, але нова уже неминуча.
аговкнеться жадібність і ненаситність їбуча,
бо ваш сатана - то нікчемний знезублений вуж.
покотяться хвилі до нас, бо ми ближче до сонця,
і змиє прокляття, як бачив колись уже Ной.
мовчанка розтопиться свічкою серед емоцій,
і в темряві згубиться привидом антигерой.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568922
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: ЮХИМ