Тебе люблю. А, може, все це марення,
Фантазія, магічна дія снів,
Моїх бажань закритих віддзеркалення,
Плід давніх, мною приспаних вогнів?
Тебе люблю. Та що про тебе відаю?
Знов доля мені кидає пастки.
З тобою засинаю я і снідаю,
І сіру тишу ріжу на шматки.
Тебе люблю. Тобою хочу впитися,
Звільнити душу із тісних бинтів,
Хоча б на час щокою притулитися
До дум твоїх гарячих і чуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568831
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 23.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)