Куди оком не кинь загороджено…
Заплювали вщент душу мою.
Все жидами загарбано, схоплено…
Розчарований в гніві стою.
Що ж це Господи в світі цім коється?
До кого вже звертатись й куди.
Загноїлася рана й не гоїться…
Коли ж вдавиться, стерво з Орди.
Будьте прокляті зайди похрещені,
Вовкулаки, перевертні злі.
Діти чорта лукаві й розбещені,
Мрію бачить сволоту в труні.
Щоби Доля всміхнулась в віконечко,
Адже можеш ти диво, створи…
Щоб зійшло над Вкраїною сонечко,
Пошли Ангелів Боже згори!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568615
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: Дід Миколай