Поверни мене, мамо, в минуле…

Мамо,  поверни  мене  назад,
Поверни  мене  в  минуле.
Поверни  мене  під  серце,
Де  спокійно  й  добре  було!

Я    не  знав,  що  світ  жорстокий,
Я  не  знав,  що  тут  війна,
Я  не  знав,  що  ад  глибокий,
Поміж  нами  прожива.

Я  ж  хотів  лиш  народитись…
А  прийшов  я  у  цей  світ.
Для  випробування  міці
Та  спокутання  гріхів.

Мамо,  мамо,  люба  мамо!
Ти  лілеяла  мене  міцно  завжди,
Обіймала,  так  любила,  берегла,
Та  нажаль  нам  всім  в  минуле,
Вороття  уже  нема.

Я  скоряюся  смиренно,
Перед    долею  життя.
Просто,  мамо,  я  полонений.
Не  осуджуй  своє  дитя.

Я  в  полоні  злого  року  -
Хто  сильніший,  той  правий.
Ти  не  плач,  моя  матусю,
Я  такий  тут  не  один.

Світ  жорстокий,  світ  безглуздий,
Та  прошу  я  про  одне  –
Ти  молися,  мамо,  Богу,
Вірю,  лишень  Він  мене  спасе.

Ти  пробач  мені,  матусю,
Ти  пробач,  що  тут  війна.
Я  не  знав,  що  ад  глибокий
Між  «братами»  прожива.
                   (Війна.  Вересень,  2014  рік.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568582
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: Наталія Карнаух