(не особисте)
Їх доля на сліпу не вибирає,
бо в руки віддає людські життя.
Не скальпель з того світу витягає-
талант хірурга, досвід і знання.
"але"...(не ска́жу, що таких багато,
я чесних бачила , ка́жу не пусте:
нехай і важко жити на зарплату,
проте, хабар не брати для них святе)
я бачила й таких в халатах білих ,
в яких кишеня розміром з мішок,
які на людських бідах руки гріли,
а суми вдячності збивали в шок.
Де співчуття? А клятва Гіпократа?
Чи йти до лікаря, як в кишені мох?
Якщо немає ні сестри, ні брата
допомогти. Кредити? Чи брати в борг?
Продати дім?Украсти?(Бог бороне)вбити?
Чи помирати вдома...ще б жила...
Хай краще вам не гроші, а людей любити,
на серце класти вдячності слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2015
автор: Онофрійчук Наталя