Лише не кажи,
Що тобі заварила чар - зілля…
Занадто банально… цього не роблю зазвичай…
Це просто маленький шматочок мого божевілля
Скотився легенько
і впав замість цукру у чай…
Лише не торкатись руками…
Ах,вибачте… SORRI…
Згорілий на сонці… отой при дорозі бур”ян…
Давно берегів не шукаєш… розбурхане Море…
Я ж вилилась з чаші…
і влилася в твій Океан…
Смакую по краплі
Свою Розпорошену Тишу…
А спогади… спогади?... перший контрольний - в висок…
Самотність… яку ти мені необачно залишив
Стікає по стінках
і мій розплавляє пісок…
-Де наші світи?
– запитаю в Кривавої Мері…
Шпаківню змайструю зі свіжих кленових дощок…
Сьогодні самотності я відчиняю всі двері…
Налийте ж мені, музиканти,
………………… востаннє… на... посошок………..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568397
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: гостя