Зустрічний потяг

За  картиною  Дуй  Гуна

А  я  увірвуся  до  тебе  кульбабками  літа,
Фарбуючи  вії  у  колір  метеликокрил,
Співаючи  пісню  дзвінкого  колесонамиста
В  тональності  світла  магічних  купальських  вогнів.

Віночком  із  рути  легенько,  неначе  на  хвилі,
Я  ляжу  круг  серця  –  і  папороть  в  нім  спалахне.
Ти  лебедем  білим  по  плесу  у  танці  полинеш
До  пташки  своєї  –  і  в  ній  упізнаєш…  мене…

І  ліс  стрепенеться…  і  тишу  розгублять  дерева…
І  я,  наче  зілля  магічне,  тебе  пригублю…
І  стану…  кульбабкою,  легко  здійнявшись  у  небо
На  віях  метелика…  в  пісні  намиста  вогню…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568281
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: ptaha