в неї гарне ім'я
і зелені глибокі очі ;
в неї на підвіконні -
з десяток пля́шок вина ,
а позаду - ніжні й безсонні ночі .
з тих пляшо́к вона виливала кров ,
ефірного тіла гої́ла рани -
з тих ноче́й нитка́ми шовко́вими пле́ла любов;
вона вміла кохати . вона - океан ,
і хвилі її здіймали
п о п і д с а м і н е б е с а ,
де можна було побачити бога -
й раптом відчула прикуті гарячі уста ,
прокинувшись вдома , в центрі "мертвого" Львова .
над головою - повні долоні золи ,
розмикаються руки :
ми - вільні , та хвилі знову тебе понесли .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568150
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Майя Дхарма