Синіють завжди на морозі,
А тут сонце зранку зійшло,
Та вітер нагрітись не в змозі,
Мовчить без роботи село.
Вже вапно чекає у льосі,
Обрізані гілки горять,
Мовчать пташечки в стоголосі,
Ще рани зимові ятрять.
Медунки з’явились у лісі,
Тче килим рясний первоцвіт,
Поділись бурульки на стрісі,
Весною вдягається світ.
Як теплі дощі на землицю,
Злетять на не миті поля,
Весною земля освятиться,
Одягнеться в зелень гілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568025
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Віталій Назарук