Ми з тобою проросли душею
як корінням у батьківський край.
Сіяли добра рясне насіння,
йшли ріллею аж за небокрай.
А тепер у полі пустирища.
В душах діри випалили вщент.
Почуття крізь них як вітер свищуть.
За народ,за віру йдуть на смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567982
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Поцілована Сонцем