І стоїть розхристана мати
На кордоні розлому століть..
Кулі свищуть…Ревуть гармати…
А вона все стоїть…Стоїть…
Наче витесана з граніту…
В грудях – серця кривавий шрам…
- На вбивайте, це мої діти…
- Не займайте!- кричить катам…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567981
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Поцілована Сонцем