Самопожертва (посвята Герою України Пагору Дмитру Олексійовичу)

Посвята  Пагору  Дмитру  Олексійовичу  
(10.  04.  1992  –  19.  02.  2014  р.)  
Герой  Небесної  сотні  Герой  Ураїни
(Указ  Президента  України  №  890/2014  від  21.  11.  2014  р.)

Схилився  у  пошані  весь  Майдан
Перед  тобою,  хлопче  ясноокий.
Ідеш  від  нас  в  небесний  божий  храм,
Один  Господь  вже  чує  твої  кроки...
 
Закрив  від  кулі  дівчину  грудьми,
І  те,  що  бачив  в  мить  свою  останню,
Коли  ти  поринав  у  глиб  пітьми  –
Дівочі  сльози  суму  і  кохання...

Ти  палко  прагнув  докорінних  змін,
Тому  не  мав  ні  сумнівів,  ні  страху.
Як  тяжко  стогне  поховальний  дзвін...
Земля  приймає  тіло  –  прах  до  праху...

Поклав  ти  серце  на  святий  вівтар,
Але  душа,  принаймні,  не  самотня,
Посеред  білих  і  рухливих  хмар
Тебе  чекає  вже  "Небесна  сотня".

На  півшляху  вас  зупинила  смерть,
Але  такі  Герої  не  вмирають!
Ви  наша  –  гордість,  слава,  гідність,  честь!
Про  вас  легенди  і  пісні  складають.

Ми  доведемо  справу  до  кінця,
Щоб  світ  побачив  нову  Україну,
На  те  є  дух  і  воля  у  серцях
І  віра  в  того,  хто  створив  ЛЮДИНУ!

       Пагор  Дмитро  народився  у  с.  Хропотова  Чемеровецького  району  Хмельницької  області.  Навчався  у  Кам’янець-Подільському  аграрно-технічному  університеті.  Мешкав  в  м.  Хмельницьку.  
       Був  учасником  мирного  протесту  біля  будівлі  СБУ  в  Хмельницькому.  Загинув  унаслідок  вогнепального  поранення  під  час  стрілянини  з  автомата  Калашникова  зі  сторони  СБУ.  Коли  лунали  постріли,  Діма  закривав  собою  дівчину.  Залишив  батьків  і  брата.  Пагору  Дмитру  був  21  рік…
       1  грудня  2014  року  при  вході  в  Інститут  механізації  та  електрифікації  сільського  господарства  Подільського  державного  аграрно-технічного  університету  встановлено  пам'ятний  знак  Дмитру  Пагору.

       Герої  не  вмирають!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567485
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 18.03.2015
автор: natali.voly