теоретично вільні, та на практиці раби,
ми вічні в'язні часу та непростої долі,
хочеш ти не хочеш, що роби не роби,
а нам ніколи так і не здобути бажаної волі,
ти може говорити досхочу і більше,
тішити себе думками про вільний політ,
а насправді обмежень все більше і більше,
такий крихкий і дивно нестійкий моноліт,
монолітні стіни вільної людини, то брехня...
стіни які ми видумали собі для оправдання,
теоритичне це працює, а в душі...
нас мучать, нескінченні і болючі страждання,
ми раби грошей чи інтернету, ще якоїсь дурні,
самі себе загнали в клітку і повісили замки-закони,
тепер самі ж порушуємо ці межі і кордони,
і нарушаємо власні умови і непотрібні заборони,
теоретично вільні, та поки луна серцебиття,
теоретично є та воля чи нема, та пофік...
головне прожити правильно життя...
#протаке
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567391
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: dubanych