земне тяжіння має силу,
без зайвих слів притягує додолу,
прилігши, спав, мені приснилось,
що світ малий, він ходить в школу,
що знає маму, знає тата,
радіє літу, чекає перший сніг,
хоч літери не вміє ще писати,
пише історю свою і всіх.
гадки не має, що минуть роки
і на його двадцяту зиму
життя буде - суцільні заголовки
а тато світ уже покине,
що кораблі почнуть топити кораблів,
хоч плавають в одному морі
під музику рабів, без жодних слів,
слова померли, давно були вже хворі
що звуки пострілів з гармати
глушитимуть дитячий сміх,
та світ упертий, він буде писати
свою історію і всіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567061
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: someоne