Мирне небо над головою,
І пройшла ненависна війна.
Ох, не мало ж скосила косою
Мирний люд у свій час вона...
Та тепер, де бомбили, стріляли,
Там гуляють, співають, танцюють
Де, як псів, людей тримали,
Зараз там магазини будують.
Війну уже майже забуто,
В нас герої, свої ветерани!
Але бачили б ви їх смуту
В їх очах досі видно всі рани...
Їх онуки гуляють, сміються
На місцях боїв їх дідів.
Та хто ж знав, що вони підірвуться
На гранаті, що хтось загубив?
Війна все ще жива. Війна ще убиває.
Іржавий автомат, чи шабля крива -
Дитя чи солдат - вона не розбирає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567056
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Сашко