Летять птахи високим небом, синім,
Із вирію летять за покликом душі.
Додому, в рідний край, а крила сильні
Несуть їх крізь негоду, вітер і дощі.
Курличуть голосно, щоб всі почули:
З дороги дальньої стрічайте, люди, нас.
За довгий час домівку не забули,
Ми по весні повернемось іще не раз.
Я довгим поглядом їх проводжаю
І витираю несподівану сльозу,
Бо ще одну весну в житті стрічаю
І в серці радість світлу, лагідну несу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566964
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Радченко