музика композитора Віктора Охріменка
Любов тримає всесвіт на долонях –
Гадюкою повзе по нім війна.
У сонця запеклася кров на скронях –
І Судний день нікого не мина…
Маленький сірничок запалить свічі.
Високе небо розітне гроза.
Не соромно дивитись людям в вічі,
Коли душа пречиста, мов сльоза.
Приспів:
А молодість не відає, що страшно,
Утверджуючись крізь вогонь і дим –
А молодість – рішуча і відважна!
Не страшно помирати молодим…
Це хто сказав, що з вами ми не вічні,
Це хто таке подумав, хоч на мить,
Зозуля роки за роками лічить
І солов’ї щебечуть дзвінко «Жить!»
Життя свіча згорає і не гасне,
Запалюючи міліони свіч.
У тім горінні є сумне й прекрасне,
Що розвидняє непроглядну ніч.
Приспів
Їх мрії недомріяні літають,
Їх слід стрімкий, гарячий не прочах,
Бо все-таки Герої не вмирають,
Продовжуючи в пам’яті свій шлях.
Герої не вмирають...Герої не вмирають...
Герої не вмирають…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566935
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Ніна Третяк